димок

димо́к

-мку, ч.

Зменш.-пестл. до дим 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. димок — димо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. димок — ДИМО́К, мку́, ч. Зменш.-пестл. до дим 1. З димарів димок завився, Мир увесь заворушився (Щог., Поезії, 1958, 181); Дим-димок од машин, мов дівочі літа… (Тич., І, 1957, 169). Словник української мови в 11 томах