1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дискант

диска́нт

-а, ч.

1》 Високий дитячий голос (хлопчиків).

|| Високий голос мисливського собаки.

|| Високий, як у малих хлопчиків, звук.

2》 Співак із таким голосом.

3》 Партія хору або вокального ансамблю, яку виконують високі дитячі голоси.

4》 Особлива форма багатоголосного співу, для якої характерний протилежний рух голосів.

5》 Верхній голос – підголосок, що солірує в окремих народних піснях; виконується співаком в імпровізаційній, віртуозній манері.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискант — ди́ска́нт 1 іменник чоловічого роду голос ди́скант 2 іменник чоловічого роду, істота співак Орфографічний словник української мови
  2. дискант — ДИСКАНТ – ДИСКОНТ Дискант, -а. Високий дитячий голос; високий звук; співак з таким голосом. Дисконт, -у. Купівля банками векселів до закінчення їхнього строку; відсоток, що його стягують банки за операцію. Літературне слововживання
  3. дискант — (від лат. dis — окремо та cantus — спів) — 1. Високий дитячий (переважно хлопчачий) голос з специфічним звучанням. Діапазон -від с1 до с2. 2. Найвища партія хору або вокального ансамблю, яку виконує Д. Словник-довідник музичних термінів
  4. дискант — диска́нт (від дис... і лат. cantus – спів) 1. Високий дитячий голос у хлопчиків, відповідний жіночому сопрано. 2. Хлопчик з таким голосом. 3. Партія в хорі або вокальному ансамблі, яку виконують високі дитячі або жіночі (сопрано) голоси. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дискант — Ди́ска́нт, -та; -ка́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дискант — ДИ́СКАНТ, а, ч. 1. Високий дитячий голос (хлопчиків). Тут, наодинці, ..він завів виспіваним, гнучким.. дискантом (Вас., II, 1959, 370); З 11 років він [С. Словник української мови в 11 томах