1. Літературне слововживання

дискант

ДИСКАНТ – ДИСКОНТ

Дискант, -а. Високий дитячий голос; високий звук; співак з таким голосом.

Дисконт, -у. Купівля банками векселів до закінчення їхнього строку; відсоток, що його стягують банки за операцію.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискант — ди́ска́нт 1 іменник чоловічого роду голос ди́скант 2 іменник чоловічого роду, істота співак Орфографічний словник української мови
  2. дискант — -а, ч. 1》 Високий дитячий голос (хлопчиків). || Високий голос мисливського собаки. || Високий, як у малих хлопчиків, звук. 2》 Співак із таким голосом. 3》 Партія хору або вокального ансамблю, яку виконують високі дитячі голоси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дискант — (від лат. dis — окремо та cantus — спів) — 1. Високий дитячий (переважно хлопчачий) голос з специфічним звучанням. Діапазон -від с1 до с2. 2. Найвища партія хору або вокального ансамблю, яку виконує Д. Словник-довідник музичних термінів
  4. дискант — диска́нт (від дис... і лат. cantus – спів) 1. Високий дитячий голос у хлопчиків, відповідний жіночому сопрано. 2. Хлопчик з таким голосом. 3. Партія в хорі або вокальному ансамблі, яку виконують високі дитячі або жіночі (сопрано) голоси. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дискант — Ди́ска́нт, -та; -ка́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дискант — ДИ́СКАНТ, а, ч. 1. Високий дитячий голос (хлопчиків). Тут, наодинці, ..він завів виспіваним, гнучким.. дискантом (Вас., II, 1959, 370); З 11 років він [С. Словник української мови в 11 томах