дискредитований

дискредито́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до дискредитувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискредитований — дискредито́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. дискредитований — ДИСКРЕДИТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до дискредитува́ти. Версія про грант від благодійного фонду дискредитована апостеріорі. Нову вигадати. Яку? (Люко Дашвар); // дискредито́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. дискредитований — Дискредито́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)