дискредитований
дискредито́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до дискредитувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискредитований — дискредито́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- дискредитований — ДИСКРЕДИТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до дискредитува́ти. Версія про грант від благодійного фонду дискредитована апостеріорі. Нову вигадати. Яку? (Люко Дашвар); // дискредито́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- дискредитований — Дискредито́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)