дислокований

дислоко́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до дислокувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дислокований — дислоко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. дислокований — ДИСЛОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до дислокува́ти, дислокува́тися. Іван Котляревський перебував на військовій службі. У січні 1807 р. він був переведений у Псковський драгунський полк, дислокований у білоруському місті Ліда (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах