дислокований
ДИСЛОКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до дислокува́ти, дислокува́тися.
Іван Котляревський перебував на військовій службі. У січні 1807 р. він був переведений у Псковський драгунський полк, дислокований у білоруському місті Ліда (з наук. літ.);
Відклади, які наповнюють мульду, звичайно слабо дислоковані (з наук.-попул. літ.);
// дислоко́вано, безос. пред.
– У нас дислоковано чимало унікальних військових частин. Зокрема, 114-та бригада тактичної авіації, 136-й центр забезпечення ракетами та боєприпасами (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дислокований — дислоко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- дислокований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дислокувати. Великий тлумачний словник сучасної мови