дислокований

ДИСЛОКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до дислокува́ти, дислокува́тися.

Іван Котляревський перебував на військовій службі. У січні 1807 р. він був переведений у Псковський драгунський полк, дислокований у білоруському місті Ліда (з наук. літ.);

Відклади, які наповнюють мульду, звичайно слабо дислоковані (з наук.-попул. літ.);

// дислоко́вано, безос. пред.

– У нас дислоковано чимало унікальних військових частин. Зокрема, 114-та бригада тактичної авіації, 136-й центр забезпечення ракетами та боєприпасами (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дислокований — дислоко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. дислокований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дислокувати. Великий тлумачний словник сучасної мови