1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дисфункція

дисфу́нкція

-ї, ж., мед.

1》 Порушення, розлад функцій органа або організму.

2》 Порушення узвичаєного перебігу, плину чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисфункція — дисфу́нкція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дисфункція — Поява в системі різноманітних елементів, які призводять до неузгодженого її функціонування як цілого, до відхилення її поведінки від початково визначених параметрів. англ. disfunction; нім. Disfunktion f=, -en; рос. дисфункция. Словник із соціальної роботи
  3. дисфункція — Дієзаник Словник чужослів Павло Штепа
  4. дисфункція — ДИСФУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. мед. Порушення, розлад функції якого-небудь органа, системи, тканини організму. Дисфункція жовчного міхура характеризується розладом його моторної активності, скоротності у відповідь на їжу (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. дисфункція — дисфу́нкція (від дис... і функція) порушення, розлад функцій органа або організму. Словник іншомовних слів Мельничука