дитинно

дити́нно

діал.

Присл. до дитинний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дитинно — дити́нно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. дитинно — ДИТИ́ННО, діал. Присл. до дити́нний. Тішився [хлопець], мов дитина, і, помимо своїх сильних плечей і пишної фізичної сили, виглядав дуже дитинно (Коб., II, 1956, 101); Сестру я вашу так любив — Дитинно, злотоцінно (Тич., До молоді.., 1959, 94). Словник української мови в 11 томах