дифтерія

дифтері́я

-ї, ж., мед.

Гостра інфекційна, перев. дитяча, хвороба, яка виявляється в ураженні верхніх дихальних шляхів і отруює весь організм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дифтерія — дифтері́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дифтерія — дифтері́я (від грец. διφθέριον – шкірка, плівка) інфекційна хвороба людини, переважно в дитячому віці. Збудник – дифтерійна паличка. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дифтерія — Гостра інфекційна хвороба, переважно у дітей; утворення характерних плівок у місцях розвитку бактерій та виділення сильних токсинів; д. зіва — плівки на мигдаликах;... Універсальний словник-енциклопедія
  4. дифтерія — ДИФТЕРІ́Я (гостра інфекційна хвороба, перев. дитяча), ДИФТЕРИ́Т розм., ОБКЛА́Д діал., ОБКЛА́ДКИ діал. Ефективний засіб боротьби з дифтерією -- масові систематичні профілактичні щеплення; — У нього, мабуть, дуже гостра форма дифтериту... (В. Словник синонімів української мови
  5. дифтерія — ДИФТЕРІ́Я, ї, ж. Гостра інфекційна, перев. дитяча хвороба, яка виявляється в ураженні верхніх дихальних шляхів і отруює весь організм. Дифтерія — хвороба, яка залишає іноді після себе тяжкі сліди в організмі на все життя (Шк. Словник української мови в 11 томах