дифтерія
ДИФТЕРІ́Я, ї, ж. Гостра інфекційна, перев. дитяча хвороба, яка виявляється в ураженні верхніх дихальних шляхів і отруює весь організм.
Дифтерія — хвороба, яка залишає іноді після себе тяжкі сліди в організмі на все життя (Шк. гігієна, 1954, 308);
У наших руках уже зараз є ефективний засіб боротьби з дифтерією-— масові систематичні профілактичні щеплення (Веч. Київ, 26. IX 1962, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дифтерія — дифтері́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дифтерія — -ї, ж., мед. Гостра інфекційна, перев. дитяча, хвороба, яка виявляється в ураженні верхніх дихальних шляхів і отруює весь організм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дифтерія — дифтері́я (від грец. διφθέριον – шкірка, плівка) інфекційна хвороба людини, переважно в дитячому віці. Збудник – дифтерійна паличка. Словник іншомовних слів Мельничука
- дифтерія — Гостра інфекційна хвороба, переважно у дітей; утворення характерних плівок у місцях розвитку бактерій та виділення сильних токсинів; д. зіва — плівки на мигдаликах;... Універсальний словник-енциклопедія
- дифтерія — ДИФТЕРІ́Я (гостра інфекційна хвороба, перев. дитяча), ДИФТЕРИ́Т розм., ОБКЛА́Д діал., ОБКЛА́ДКИ діал. Ефективний засіб боротьби з дифтерією -- масові систематичні профілактичні щеплення; — У нього, мабуть, дуже гостра форма дифтериту... (В. Словник синонімів української мови