дляти

для́ти

дляю, дляєш, недок., розм., рідко.

Не поспішати робити що-небудь; затягувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дляти — для́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. дляти — ДЛЯ́ТИ, для́ю, для́єш, недок., розм., рідко. Не поспішати робити що-небудь; затягувати. Тож вони, не длявши справи, обдивилися місто, постояли трохи перед Будинком промисловості і вже тоді подалися на вокзал (Мик., II, 1957, 394). Словник української мови в 11 томах