дляти
для́ти
дляю, дляєш, недок., розм., рідко.
Не поспішати робити що-небудь; затягувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дляти — для́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- дляти — ДЛЯ́ТИ, для́ю, для́єш, недок., розм., рідко. Не поспішати робити що-небудь; затягувати. Тож вони, не длявши справи, обдивилися місто, постояли трохи перед Будинком промисловості і вже тоді подалися на вокзал (Мик., II, 1957, 394). Словник української мови в 11 томах