доброзвичайний
доброзвича́йний
-а, -е, заст.
Цілком пристойний, нормальний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доброзвичайний — доброзвича́йний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- доброзвичайний — Пристойний, добропристойний, добропорядний, позитивний, добрий, з. звичайний; У КР. етичний; пор. ДОБРОЧЕСНИЙ. Словник синонімів Караванського
- доброзвичайний — див. вихований Словник синонімів Вусика
- доброзвичайний — ДОБРОЗВИЧА́ЙНИЙ, а, е, заст. Цілком пристойний, нормальний. Хоч було в неї багато поклонників, ні разу не вийшла за межі самих лише доброзвичайних взаємин (Грим., Незакінч. роман, 1962, 132). Словник української мови в 11 томах