доброзичний

Значення в інших словниках

1. доброзичний — добрози́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
2. доброзичний — ДОБРОЗИ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що добрози́чли́вий. Був [інженер Дудар] з годину доброзичним, чемним, чулим, аж ліричним (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах
3. доброзичний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
4. доброзичний — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙ рідше; ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев. Словник синонімів української мови
5. доброзичний — ДОБРОЗИ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що добрози́чли́вий. Був [інженер Дудар] з годину доброзичним, чемним, чулим, аж ліричним (Воскр., З перцем!, 1957, 186). Словник української мови в 11 томах