добропристойний
добропристо́йний
-а, -е.
Який відзначається пристойністю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добропристойний — добропристо́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- добропристойний — див. ДОБРО ЗВИЧАЙНИЙ. Словник синонімів Караванського
- добропристойний — Пристойний Словник чужослів Павло Штепа
- добропристойний — ДОБРОПРИСТО́ЙНИЙ, а, е, заст. Цілком пристойний (у 1 знач.). За кілька днів про лекції й Сковороду, який читав їх, заговорив мало не весь добропристойний Харків (Василь Шевчук). Словник української мови у 20 томах
- добропристойний — див. благородний; вихований Словник синонімів Вусика