добросовісний

Значення в інших словниках

1. добросовісний — добросо́вісний прикметник Орфографічний словник української мови
2. добросовісний — див. Добрий; сумлінний Словник синонімів Вусика
3. добросовісний — СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
4. добросовісний — ДОБРОСО́ВІСНИЙ, а, е. Який чесно, старанно і сумлінно виконує свої обов’язки. Скобелєв був добросовісним виконавцем завойовницької політики царського уряду Росії (Ле, Міжгір’я, 1953, 55). Словник української мови в 11 томах