довба до́вба -и, ч. і ж., заст. Ряба людина. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me доварюватися довбало Значення в інших словниках довба — див. рябий Словник синонімів Вусика довба — Довба, -би об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках довба — див. рябий Словник синонімів Вусика довба — Довба, -би об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8. Словник української мови Грінченка