1. Словник української мови Грінченка

довба

Довба, -би

об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довба — -и, ч. і ж., заст. Ряба людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. довба — див. рябий Словник синонімів Вусика