1. Словник української мови Грінченка

доварювати

Доварювати, -рюю, -єш

сов. в. доварити, -рю, -риш, гл.

1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий.

2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доварювати — дова́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доварювати — -юю, -юєш, недок., доварити, -варю, -вариш, док., перех. і без додатка. Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доварювати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
  4. доварювати — Дова́рювати, -рюю, -рюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. доварювати — ДОВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності. Петріїха.. взялася доварювати обід (Фр. Словник української мови в 11 томах