доварювати
дова́рювати
-юю, -юєш, недок., доварити, -варю, -вариш, док., перех. і без додатка.
Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доварювати — дова́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доварювати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
- доварювати — Дова́рювати, -рюю, -рюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доварювати — ДОВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності. Петріїха.. взялася доварювати обід (Фр. Словник української мови в 11 томах
- доварювати — Доварювати, -рюю, -єш сов. в. доварити, -рю, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв. Словник української мови Грінченка