1. Словник української мови Грінченка

довбало

Довбало, -ла

м.

1) Долбящій что нибудь. Черном.

2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбало — до́вба́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. довбало — -а, с. Інструмент для довбання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довбало — ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах), ЖОВНА́, Я́ТЕЛ (Я́ТІЛ) (Я́ТІЛЬ) діал., КЛЮВА́К діал., КЛЮЙДЕ́РЕВО діал., ДОВБА́Ч діал., ДОВБА́ЛО діал. В дубову кору дятел стука (Я. Щоголів); Ворона крякне та жовна о пень сухий застукотить (І. Словник синонімів української мови
  4. довбало — ДО́ВБА́ЛО, а, с. Інструмент для довбання. Словник української мови в 11 томах