1. Орфографічний словник української мови

довбало

до́вба́ло

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбало — -а, с. Інструмент для довбання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. довбало — ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах), ЖОВНА́, Я́ТЕЛ (Я́ТІЛ) (Я́ТІЛЬ) діал., КЛЮВА́К діал., КЛЮЙДЕ́РЕВО діал., ДОВБА́Ч діал., ДОВБА́ЛО діал. В дубову кору дятел стука (Я. Щоголів); Ворона крякне та жовна о пень сухий застукотить (І. Словник синонімів української мови
  3. довбало — ДО́ВБА́ЛО, а, с. Інструмент для довбання. Словник української мови в 11 томах
  4. довбало — Довбало, -ла м. 1) Долбящій что нибудь. Черном. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13. Словник української мови Грінченка