довгожителька

довгожи́телька

-и.

Жін. до довгожитель.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгожителька — ДОВГОЖИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до довгожи́тель. Дефіцит відпускала одна ледь душа, вік якої поновлював у пам'яті шанобливе слово “довгожителька” (А. Крижанівський); І ніколи й не скаржиться [учителька], не плачеться, гумору не втрачає. Словник української мови у 20 томах
  2. довгожителька — ДОВГОЖИ́ТЕЛЬКА, и, жін. Жіночий рід до довгожитель. Словник української мови в 11 томах