1. Великий тлумачний словник сучасної мови

довгоязикий

довгоязи́кий

-а, -е.

1》 У якого довгий язик.

2》 перен. Язикатий (у 1 знач.).

3》 перен. Який не може зберігати таємницю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгоязикий — довгоязи́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довгоязикий — ДОВГОЯЗИ́КИЙ, а, е. 1. З довгим язиком. Довгоязикі крилани п'ють квітковий нектар і їдять пилок (з наук.-попул. літ.). 2. перен., розм. Балакливий, язикатий (у 1 знач.). – Гадаєш, він такий довгоязикий, як... Словник української мови у 20 томах
  3. довгоязикий — див. балакучий Словник синонімів Вусика