довірливо

дові́рливо

Присл. до довірливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довірливо — дові́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. довірливо — [доув’ірлиево] присл. Орфоепічний словник української мови
  3. довірливо — ДОВІ́РЛИВО. Присл. до дові́рливий. Вона довірливо сперлась на його рамено (Коб., І, 1956, 73); Вона дивиться на хлопця тепло й довірливо, ніби читає Максимові думки (Цюпа, Вічний вогонь,1960, 42). Словник української мови в 11 томах