довірливо
дові́рливо
Присл. до довірливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довірливо — дові́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- довірливо — [доув’ірлиево] присл. Орфоепічний словник української мови
- довірливо — ДОВІ́РЛИВО. Присл. до дові́рливий. Вона довірливо сперлась на його рамено (Коб., І, 1956, 73); Вона дивиться на хлопця тепло й довірливо, ніби читає Максимові думки (Цюпа, Вічний вогонь,1960, 42). Словник української мови в 11 томах