довір'я
дові́р'я
-я, с.
Ставлення до кого-небудь, що виникає на основі віри в чиюсь правоту, чесність, щирість і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довір'я — дові́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- довір'я — хохл. (доверіє) довіра Словник чужослів Павло Штепа
- довір'я — ДОВІ́РА (ставлення до когось, що ґрунтується на впевненості в його правоті, чесності, щирості тощо), ДОВІ́Р'Я, ВІ́РА рідше. Розмовляє (Федір) з нею одверто — виходить, вона викликає в нього довіру (А. Словник синонімів української мови