1. Словник синонімів української мови

довір'я

ДОВІ́РА (ставлення до когось, що ґрунтується на впевненості в його правоті, чесності, щирості тощо), ДОВІ́Р'Я, ВІ́РА рідше. Розмовляє (Федір) з нею одверто — виходить, вона викликає в нього довіру (А. Головко); Йому виявлено всенародне довір'я і обрано на найвищу в селі посаду (П. Загребельний); Вона повірила його м'якому слову, повірила обіцянкам, що одружиться на ній, і заплатила за свою віру дівоцтвом (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довір'я — дові́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. довір'я — -я, с. Ставлення до кого-небудь, що виникає на основі віри в чиюсь правоту, чесність, щирість і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довір'я — хохл. (доверіє) довіра Словник чужослів Павло Штепа