довільний

БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно, з необхідністю не випливає з чого-небудь); НЕПРАВОМІ́РНИЙ (який здійснюється без переконливих, законних підстав); ГОЛОСЛІ́ВНИЙ (перев. про твердження, заяви, звинувачення і т. ін.); БЕЗДОКАЗО́ВИЙ, БЕЗДО́ВІ́ДНИЙ книжн., НЕАРГУМЕНТО́ВАНИЙ (який не потверджується доказами); НЕДОКАЗО́ВИЙ, НЕДОВІДНИ́Й (який важко або неможливо довести, обґрунтувати). Васькову стало шкода себе, ..хоч насправді жаль його до себе був зовсім безпідставний — дружина його любила, народила йому двох дітей (Л. Первомайський); Але цей талановитий дилетант вразив Івана.. пристрастю, з якою він обстоював свої твердження, які навіть для молодого, ще незрілого розуму здавались, проте, безґрунтовними (П. Колесник); Він узагалі ніколи не любив надто ускладнених планів операцій, завжди відкидав необґрунтований ризик (І. Головченко і О. Мусієнко); До речі, афоризм Жуковського (у прозі — перекладач раб) неслушний ще і в тому розумінні, що не слід протиставляти перекладача в прозі перекладачеві в віршах і що рабом не повинен бути ніхто з них (М. Рильський); Довільний висновок; Довільне тлумачення; Неправомірне ототожнення різних понять; — Ви даремно витрачаєте час: своїми голослівними твердженнями ви нічого мені не доведете (Ю. Шовкопляс); — В глибині душі я слову Боровика вірю, — сказав голова, — але в нашій справі бездоказових почуттів мало, потрібні докази (В. Собко); Неаргументована оцінка. — Пор. безпричи́нний, непереко́нливий.