довіяти

дові́яти

див. довіювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довіяти — дові́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довіяти — ДОВІ́ЯТИ див. дові́ювати. Словник української мови в 11 томах
  3. довіяти — Довіяти, -вію, -єш гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь. Харьк. у. Словник української мови Грінченка