договір

до́говір

договору, ч.

Взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами.

Бодмерейний договір — документ, який підтверджує заставу судна для забезпечення позики.

Генеральний договір — вид господарського договору між організаціями.

Депозитарний договір — договір, що його укладають дві особи, одна з яких зобов'язується надати депозитарні послуги іншій особі.

Договір банківського рахунку — договір, за яким банк зобов'язується приймати та зараховувати кошти та здійснювати деякі інші операції по рахунку.

Договір безповоротного користування (позики) — договір, за яким одна сторона (позикодавець) зобов'язується передати або передає річ у безповоротне тимчасове користування іншій.

Договір дарування — договір, за яким одна сторона (дарувальник) безоплатно передає або зобов'язується передати іншій стороні річ у власніть.

Договір довірчого управління майном — договір, за яким одна сторона передає іншій стороні на певний строк майно у довірче управління.

Договір контрактації — цивільно-правовий договір, у відповідності з яким виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується передати вирощену (виготовлену) ним сільськогосподарську продукцію заготівнику.

Договір купівлі-продажу — цивільно-правовий договір, у відповідності з яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та заплатити за нього певну грошову суму (ціну).

Договір лізингу — договір, за яким одна сторона зобов'язується купити у власність вказане іншою стороною майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату у тимчасове володіння.

Договір міни — цивільно-правовий договір про обмін одного товару на інший.

Договір майнового страхування — договір, за яким одна сторона (страхувач) зобов'язується за настання передбаченої у договорі події відшкодувати іншій стороні або іншій особі, на користь якої укладено договір, завдані внаслідок цієї події збитки.

Договір найму-продажу — договір, у якому передбачено, що до переходу права власності на товар до покупця останній є наймачем переданого йому товару.

Договір особистого страхування — договір про виплату страхувачем страхової суми у разі завдання шкоди життю та здоров'ю страхувальника.

Договір позики — договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) гроші чи інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку саму суму грошей або рівну кількість інших отриманих ним речей того ж роду та якості.

Договір про спільну діяльність — договір, на основі якого сторони здійснюють спільну діяльність без створення юридичної особи.

Договір ренти — договір, за яким одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платнику ренти) у тимчасову власність майно за певну суму (ренту).

Господарський договір — цивільно-правова угода між підприємствами.

Колективний договір — документ, який регулює виробничі, трудові та соціально-економічні відносини трудового колективу з роботодавцем.

Кореспондентський договір — угода між двома чи кількома кредитними установами про здійснення платежів і розрахунків однією з них за дорученням та коштом іншої.

Кредитний договір — юридичний документ щодо взаємних зобов'язань між комерційним банком та клієнтом стосовно одержання банківського кредиту.

Ліцензійний договір — угода про надання прав на комерційне та виробниче використання винаходів, технічних знань, товарних знаків.

Типовий договір — уніфікований договір, складений стосовно до певних видів угод.

Трудовий договір — угода між працівником та його наймачем про характер, умови та оплату його роботи.