1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дозвільний

I дозв`ільний-а, -е.

Вільний, не зайнятий якою-небудь працею.

|| Стос. до дозвілля (у 1 знач.), характерний для нього.

II д`озвільний-а, -е.

Який містить дозвіл на здійснення чого-небудь. Дозвільний документ.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозвільний — дозві́льний прикметник бездіяльний дозвільни́й прикметник який дозволяє Орфографічний словник української мови
  2. дозвільний — ВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий, не заповнений працею, справою); НЕРОБО́ЧИЙ (про день, час — не признач. для роботи); ВИХІДНИ́Й (про день — признач. для відпочинку), ДОЗВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий працею). Словник синонімів української мови
  3. дозвільний — ДОЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Вільний, не зайнятий якою-небудь працею. [Крістабель:] Ти так давно не згадував про нього… [Річард:] Бо не було дозвільної хвилини (Л. Укр., III, 1952, 11); //Стос. до дозвілля (у 1 знач.), характерний для нього. Словник української мови в 11 томах
  4. дозвільний — Дозвільний, -а, -е Привольный. Словник української мови Грінченка