доказовість

доказо́вість

-вості, ж.

Абстр. ім. до доказовий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доказовість — доказо́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. доказовість — Довідність Словник чужослів Павло Штепа
  3. доказовість — ДОКАЗОВІСТЬ — найважливіша властивість правильного умовиводу, міркування; полягає в обґрунтуваності тези аргументами, внаслідок чого теза обов'язково має бути визнана істинним судженням. Д. — необхідна властивість міркувань, що приводить до розширення знань (див. доведення). Філософський енциклопедичний словник
  4. доказовість — ДОКАЗО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до доказо́вий. Письменник широко використовує історичні документи.., мемуари і спогади. Все це надавало творові достовірності і доказовості (Рад. літ-во, 3, 1961, 49). Словник української мови в 11 томах