доказовість

ДОКАЗОВІСТЬ — найважливіша властивість правильного умовиводу, міркування; полягає в обґрунтуваності тези аргументами, внаслідок чого теза обов'язково має бути визнана істинним судженням. Д. — необхідна властивість міркувань, що приводить до розширення знань (див. доведення).

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доказовість — доказо́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. доказовість — -вості, ж. Абстр. ім. до доказовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доказовість — Довідність Словник чужослів Павло Штепа
  4. доказовість — ДОКАЗО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до доказо́вий. Письменник широко використовує історичні документи.., мемуари і спогади. Все це надавало творові достовірності і доказовості (Рад. літ-во, 3, 1961, 49). Словник української мови в 11 томах