домоволодіння

домоволоді́ння

-я, с.

1》 Володіння домом (у 1 знач.).

2》 Один або декілька будинків, що є чиєю-небудь власністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домоволодіння — домоволоді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. домоволодіння — ДОМОВОЛОДІ́ННЯ, я, с. 1. Володіння домом (у 1 знач.). 2. Один або декілька будинків, що є чиєю-небудь власністю. Домоволодінням вважається один або кілька будинків з приналежними до них будівлями, що є на тій самій земельній ділянці (Цив. кодекс УРСР, 1950, 34). Словник української мови в 11 томах