домоволодіння
домоволоді́ння
-я, с.
1》 Володіння домом (у 1 знач.).
2》 Один або декілька будинків, що є чиєю-небудь власністю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домоволодіння — домоволоді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- домоволодіння — ДОМОВОЛОДІ́ННЯ, я, с. 1. Володіння домом (у 1 знач.). 2. Один або декілька будинків, що є чиєю-небудь власністю. Домоволодінням вважається один або кілька будинків з приналежними до них будівлями, що є на тій самій земельній ділянці (Цив. кодекс УРСР, 1950, 34). Словник української мови в 11 томах