1. Великий тлумачний словник сучасної мови

домітати

доміта́ти

-аю, -аєш, недок., домести, -ету, -етеш, док., перех. і без додатка.

Закінчувати мести що-небудь; мести до певної межі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домітати — доміта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. домітати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
  3. домітати — ДОМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех. і без додатка. Закінчувати мести що-небудь; мести до певної межі. *Образно. Пролетів на білих гривастих конях січень, вже й лютий домітає з небесних засіків останні сніги (Цюпа, Грози.., 1961, 186). Словник української мови в 11 томах
  4. домітати — Домітати, -таю, -єш сов. в. домести, -мету, -теш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати. Словник української мови Грінченка