1. Великий тлумачний словник сучасної мови

допускати

допуска́ти

-аю, -аєш, недок., допустити, -ущу, -устиш, док.

1》 перех. Давати змогу, дозволяти кому-небудь увійти кудись, підійти до кого-, чого-небудь.

|| Дозволяти робити що-небудь, займатися чимсь, брати участь у чомусь.

2》 перех., зі спол. щоб. Терпіти, дозволяти що-небудь, примирюватися з чимось.

|| Робити що-небудь.

|| Створювати можливість для чого-небудь.

3》 перех. Вважати за можливе.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допускати — допуска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. допускати — (якусь акцію) дозволяти, не забороняти; (образи) терпіти, миритися з, толерувати, дивитися крізь пальці на; (можливість) припускати. Словник синонімів Караванського
  3. допускати — Попускати, попустити, припускати, припустити, перепускати, перепустити, дозволяти, дозволити Словник чужослів Павло Штепа
  4. допускати — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати за можливе). — Док.: поду́мати, поми́слити, покла́сти, допусти́ти, припусти́ти. Словник синонімів української мови
  5. допускати — ДОПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док. 1. перех. Давати змогу, дозволяти кому-небудь увійти кудись, підійти до кого-, чого-небудь. Де на ніч ставали, Сторожу давали, Стару вдову до обозу Та й не допускали (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. допускати — Допускати, -каю, -єш сов. в. допустити, -щу, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Ном. № 8304. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш. Ном. № 4840. Словник української мови Грінченка