доростати

дороста́ти

-аю, -аєш, недок., дорости, -ту, -теш; мин. ч. доріс, доросла, доросло; док.

1》 Досягати певної кількості, певного розміру, об'єму і т. ін.

2》 Ставати більшим, вищим; досягати певного віку (про людину).

3》 перен. Розвиваючись, досягати певного рівня.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доростати — дороста́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доростати — див. рости Словник синонімів Вусика
  3. доростати — РОСТИ́ (ставати старшим, дорослішим; жити певним чином у дитячі та юнацькі роки), ВИРОСТА́ТИ, ЗРОСТА́ТИ, ПІДРОСТА́ТИ, ДОРОСТА́ТИ, ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ розм. рідко. — Док.: ви́рости, зрости́, підрости́, дорости́, підхопи́тися. Словник синонімів української мови
  4. доростати — Дороста́ти, -та́ю, -та́єш; дорости́, -росту́, -росте́ш; дорі́с, -росла́; дорі́сши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. доростати — ДОРОСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОРОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. дорі́с, доросла́, ло́; док, 1. Досягати певної кількості, певного розміру, об’єму і т. ін. Сім’я моя щодень росла І вже до сотні доростала (Шевч. Словник української мови в 11 томах