досвітки

до́світки

I -ток, мн., рідко.

Те саме, що досвіток.

II -ток, мн., заст.

Зібрання сільської молоді, організовані для спільної праці й розваг в осінній та зимовий час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досвітки — до́світки 1 множинний іменник світанок рідко до́світки 2 множинний іменник зібрання молоді Орфографічний словник української мови
  2. досвітки — див. веселощі; вечорниці Словник синонімів Вусика
  3. досвітки — ВЕЧОРНИ́ЦІ (восени та взимку — вечірні зібрання сільської молоді, де поряд із розвагами в будні виконується ручна робота), ВЕЧІ́РКИ, ДО́СВІТКИ (з вечора до світанку); ВЕЧОРИ́НА діал. (дівич-вечір). Словник синонімів української мови
  4. досвітки — До́світки, -ток, -ткам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. досвітки — ДО́СВІТКИ¹, ток, мн., рідко. Те саме, що до́світок. Зимові деньки сумрачні, зимові вечори і досвітки довженні, як море (Фр., І, 1955, 153); Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Л. Укр., І, 1951, 180). Словник української мови в 11 томах