досвітки
ДО́СВІТКИ¹, ток, мн., рідко. Те саме, що до́світок.
Зимові деньки сумрачні, зимові вечори і досвітки довженні, як море (Фр., І, 1955, 153);
Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Л. Укр., І, 1951, 180).
ДО́СВІТКИ², ток, мн., заст. Зібрання сільської молоді, організовані для спільної праці і розваг в осінній та зимовий час.
Оце було як підуть на досвітки, то дідова дочка пряде, а бабина, знай, цілу ніч гуляє з хлопцями та крутиться (Укр.. казки, 1951, 333);
На улиці невесело, В хаті батько лає, А до вдови на досвітки Мати не пускає (Шевч., II, 1953, 128);
Маланка взяла прядку, подалася на досвітки (Горд., І, 1959, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досвітки — до́світки 1 множинний іменник світанок рідко до́світки 2 множинний іменник зібрання молоді Орфографічний словник української мови
- досвітки — I -ток, мн., рідко. Те саме, що досвіток. II -ток, мн., заст. Зібрання сільської молоді, організовані для спільної праці й розваг в осінній та зимовий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досвітки — див. веселощі; вечорниці Словник синонімів Вусика
- досвітки — ВЕЧОРНИ́ЦІ (восени та взимку — вечірні зібрання сільської молоді, де поряд із розвагами в будні виконується ручна робота), ВЕЧІ́РКИ, ДО́СВІТКИ (з вечора до світанку); ВЕЧОРИ́НА діал. (дівич-вечір). Словник синонімів української мови
- досвітки — До́світки, -ток, -ткам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)