1. Словник української мови в 11 томах

досвітковий

ДОСВІТКО́ВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до до́світок.

Темрява досвіткова заховала рум’янець сорому на його лиці (Н.-Лев., І, 1956, 188);

Півні крильми червоними махають, Оспівуючи досвітковий світ (Вирган, В розп. літа, 1959, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досвітковий — досвітко́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. досвітковий — -а, -е, рідко. Прикм. до досвіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. досвітковий — ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ... Словник синонімів української мови
  4. досвітковий — Досвітковий, -а, -е Предразсвѣтный. Темнота досвіткова. Левиц. І. 271. Словник української мови Грінченка