досвітковий

ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ, ДОСВІТЧА́НИЙ заст. (який передує світанку, відбувається, буває перед світанком). Тягло передранковим холодком (П. Панч); Ліс ще дрімає в передранішній тиші (М. Коцюбинський); І в морозяних полях, У надранній тиші заєць, вийшовши гулять, Стежку-слід залишить (М. Шпак); Ярославна плаче на горожі у Путивлі, в передранній тьмі (Н. Забіла); Стурбовано глянув (Тимко) на малесенькі вікна, за якими чорніла світанкова пітьма (Григорій Тютюнник); Над Одесом вже стояв світовий білуватий туманець (І. Нечуй-Левицький); На березі моря в досвітній імлі метушаться люди (Ю. Яновський); Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі (З. Тулуб); Переддосвітня година. Померкає світло зір (А. Кримський); Мрії передсвітні, які ви чарівні! (Леся Українка); Півні крильми червоними махають, оспівуючи досвітковий світ (І. Вирган); Зорі тремтіли в морозному повітрі, досвітчане світло в далеких хатах блимало (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досвітковий — досвітко́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. досвітковий — -а, -е, рідко. Прикм. до досвіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. досвітковий — ДОСВІТКО́ВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до до́світок. Темрява досвіткова заховала рум’янець сорому на його лиці (Н.-Лев., І, 1956, 188); Півні крильми червоними махають, Оспівуючи досвітковий світ (Вирган, В розп. літа, 1959, 124). Словник української мови в 11 томах
  4. досвітковий — Досвітковий, -а, -е Предразсвѣтный. Темнота досвіткова. Левиц. І. 271. Словник української мови Грінченка