1. Словник синонімів української мови

досвітній

ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ, ДОСВІТЧА́НИЙ заст. (який передує світанку, відбувається, буває перед світанком). Тягло передранковим холодком (П. Панч); Ліс ще дрімає в передранішній тиші (М. Коцюбинський); І в морозяних полях, У надранній тиші заєць, вийшовши гулять, Стежку-слід залишить (М. Шпак); Ярославна плаче на горожі у Путивлі, в передранній тьмі (Н. Забіла); Стурбовано глянув (Тимко) на малесенькі вікна, за якими чорніла світанкова пітьма (Григорій Тютюнник); Над Одесом вже стояв світовий білуватий туманець (І. Нечуй-Левицький); На березі моря в досвітній імлі метушаться люди (Ю. Яновський); Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі (З. Тулуб); Переддосвітня година. Померкає світло зір (А. Кримський); Мрії передсвітні, які ви чарівні! (Леся Українка); Півні крильми червоними махають, оспівуючи досвітковий світ (І. Вирган); Зорі тремтіли в морозному повітрі, досвітчане світло в далеких хатах блимало (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досвітній — (який є перед ранком) передранковий, надранній, світанковий, передсвітанковий. Словник синонімів Полюги
  2. Досвітній — Досві́тній прізвище прізвище, псевдонім Орфографічний словник української мови
  3. досвітній — Передсвітній, удосвітній, дуже ранній; & досвітковий, досвітчаний. Словник синонімів Караванського
  4. досвітній — -я, -є. Прикм. до досвіт. || Який буває перед сходом сонця, світанком. || Стос. до досвіту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. досвітній — Досві́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. досвітній — ДОСВІ́ТНІЙ, я, є. Прикм. до до́світ. У неділеньку у святую У досвітнюю годину.. Задзвонили в усі дзвони (Шевч., II, 1953, 137); Спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата (Дмит. Словник української мови в 11 томах
  7. досвітній — Досвітній, -я, -є Предразсвѣтный. Моя зоре досвітняя. Шевч. 240. Словник української мови Грінченка