досвітній
ДОСВІ́ТНІЙ, я, є. Прикм. до до́світ.
У неділеньку у святую У досвітнюю годину.. Задзвонили в усі дзвони (Шевч., II, 1953, 137);
Спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 64);
// Який буває перед сходом сонця, світанком.
Досвітні огні переможні, урочі, Прорізали темряву ночі (Л. Укр., І, 1951, 87);
Досвітня метушня по дворах та вулицях вже вляглася (Дн. Чайка, Тв., 1960, 109);
// Стос. до досвіту.
В районі столиці заспівали досвітні півні (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 113).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досвітній — (який є перед ранком) передранковий, надранній, світанковий, передсвітанковий. Словник синонімів Полюги
- Досвітній — Досві́тній прізвище прізвище, псевдонім Орфографічний словник української мови
- досвітній — Передсвітній, удосвітній, дуже ранній; & досвітковий, досвітчаний. Словник синонімів Караванського
- досвітній — -я, -є. Прикм. до досвіт. || Який буває перед сходом сонця, світанком. || Стос. до досвіту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досвітній — ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- досвітній — Досві́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- досвітній — Досвітній, -я, -є Предразсвѣтный. Моя зоре досвітняя. Шевч. 240. Словник української мови Грінченка