1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дослідний

до́слідний

-а, -е.

1》 Пов'язаний з науковим дослідженням.

2》 Признач. для ведення дослідів. Дослідні машини.

|| Який проводиться з метою випробування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дослідний — до́слідний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дослідний — (заклад) дослідчий, дослідницький; (шлях) експериментальний, пробний, опертий на практику, кн. емпіричний; (політ) випробовчий, випробувальний. Словник синонімів Караванського
  3. дослідний — [дос'л'іднией] м. (на) -ному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. дослідний — ДО́СЛІДНИЙ (здійснений шляхом досліду; призначений для проведення дослідів), ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНИЙ, ДОСЛІ́ДНИЦЬКИЙ, ДО́СВІДНИЙ рідше (призначений для проведення дослідів). Юннати готують.. ділянки для дослідних посівів (О. Словник синонімів української мови
  5. дослідний — До́слідний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дослідний — ДО́СЛІДНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з науковим дослідженням. Йому пропонували залишитися на науковій роботі в дослідному будівельному інституті (Коп., Вибр. Словник української мови в 11 томах