1. Великий тлумачний словник сучасної мови

доукомплектований

доукомплекто́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до доукомплектувати.

|| доукомплектовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доукомплектований — доукомплекто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. доукомплектований — ДОУКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а. е. Дієпр. пас. мин. ч. до доукомплектува́ти. Підрозділи, доукомплектовані останнім часом, ішли й ішли заповненими, зімкнутими рядами, що зникали вдалині (Гончар, І, 1954, 393). Словник української мови в 11 томах