1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дочасний

доча́сний

-а, -е.

1》 Який настає раніше нормального строку, раніше призначеного часу; передчасний.

2》 Який триває, діє деякий час; тимчасовий; прот. постійний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дочасний — доча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дочасний — (- смерть) передчасний; (- лихо) тимчасовий, не постійний. Словник синонімів Караванського
  3. дочасний — ПЕРЕДЧА́СНИЙ, ЗАВЧА́СНИЙ, ДОЧА́СНИЙ, РА́ННІЙ, ЗАРА́ННІЙ, ЗАШВИДКИ́Й розм. Сніг передчасний розтав, і поля зачорніли з-під снігу (М. Словник синонімів української мови
  4. дочасний — Доча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дочасний — ДОЧА́СНИЙ, а, е. 1. Який настає раніше нормального строку, раніше призначеного часу; передчасний. — Даруй мені, мій батеньку, той час, якщо ти хтів би, щоб твоя дитина одважно йшла на ту дочасну страту (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. дочасний — Дочасний, -а, -е Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Словник української мови Грінченка