дощик
до́щик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до дощ 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дощик — до́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дощик — див. дощ Словник синонімів Вусика
- дощик — До́щик, -ка, -кові, на -ку, -ку! -ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дощик — ДО́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до дощ 1. З неба сіяв дрібненький дощик (Коцюб., II, 1955, 284); — Щоб льонок скоріш поспів — це його якби щоб прямо зверху дощик покропив (Тич., II, 1957, 231). Словник української мови в 11 томах