дразливо

дразли́во

Присл. до дразливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дразливо — дразли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дразливо — ДРАЗЛИ́ВО. Присл. до дразли́вий. Зам вийшов із-за столу.., пожмурив на нього [Дороша] короткозорі очі, знову сів за стіл і запитав грубо й дразливо: — Що ви хочете? Яке у вас діло до мене? (Тют., Вир, 1960, 147); У неї на ногах дразливо виблискували нові черевики (Юхвід, Оля, 1959, 12). Словник української мови в 11 томах