1. Словник української мови в 11 томах

дразливо

ДРАЗЛИ́ВО. Присл. до дразли́вий.

Зам вийшов із-за столу.., пожмурив на нього [Дороша] короткозорі очі, знову сів за стіл і запитав грубо й дразливо: — Що ви хочете? Яке у вас діло до мене? (Тют., Вир, 1960, 147);

У неї на ногах дразливо виблискували нові черевики (Юхвід, Оля, 1959, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дразливо — дразли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дразливо — Присл. до дразливий. Великий тлумачний словник сучасної мови