драниці

драни́ці

иць, мн. (одн. драниця, -і, ж.), діал.

Дранка (див. дранка I).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драниці — ДРАНИ́ЦІ, ни́ць, мн, (одн. драни́ця, і, ж.), діал. Дранка ( див. дра́нка¹). За хатами стояли стайні та інші господарські будинки, всі під драницями (Фр. Словник української мови в 11 томах