дрейф

-у, ч., мор.

1》 Пасивний рух плаваючого тіла під діянням течії, вітру, хвиль.

2》 Небажана зміна значення вихідного сигналу пристрою в той час, коли значення всіх його вхідних сигналів незмінні.

Дрейф засобу вимірювальної техніки — повільна зміна з часом метрологічної характеристики засобу вимірювальної техніки.

Дрейф нульового рівня — зміна в часі величини вихідної напруги, яку визначають, коли немає корисного вхідного сигналу.

Дрейф нуля — зміщення нульового показника вимірювального приладу.

3》 Відхилення судна або літака від узятого курсу під дією чого-небудь.

Лягати у дрейф мор. — маневруванням вітрил утримувати судно приблизно на одному місці.

Зніматися з дрейфу мор. — змінивши напрям вітрил після того, як судно лежало в дрейфі, рушати вперед.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрейф — дрейф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дрейф — Дрейф — drift — *Nullverschiebung, Drift, Abdrift – 1) Переміщення судна від діяння хвиль, вітру тощо. 2) Д. нульового рівня — зміна в часі величини вихідної напруги, що її визначають, коли немає корисного вхідного сигналу. Гірничий енциклопедичний словник
  3. дрейф — Кораблезбоча Словник чужослів Павло Штепа
  4. дрейф — (від голл. drijven – гнати, плавати) 1. Переміщення судна від діяння хвиль, вітру тощо. 2. Д. нульового рівня – зміна часі величини вихідної напруги, що її визначають, коли немає корисного вхідного сигналу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дрейф — Дрейф, -фу, -фові (гол.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дрейф — ДРЕЙФ, у, ч., мор. 1. Пасивний рух плаваючого тіла під діянням течії, вітру, хвиль. В Арктиці продовжуватимуть дрейф кілька станцій «Північний полюс» під різними порядковими номерами (Наука.., 8, 1956, 24); Дрейф «Сєдова» тривав 812 днів (Рад. Укр., 13. Словник української мови в 11 томах